Ми ніколи не будемо розуміти
контексту іншої культури, допоки не матимемо текстуально коректних перекладів. Доти
будемо відтворювати власні міфи на уламках хибних уявлень про чужі стереотипи,
допоки не позбавимося від ідеологічно доцільних перекладів знакових текстів,
зокрема пісень.
Це стосується, зокрема,
цілком ліричної пісні «Bella, ciao», яку стараннями лівої
пропаганди було перетворено мало не в символ мілітаризму.
Ця народна пісня походить
від віршів традиційних балад «Квіти на могилі», «Квітка Розіни», «Стукають
дверцята», а мелодія – від старовинної пісеньки «Сонне зілля». «Bella, ciao» стала
по-справжньому популярною під час існування партизанського Республіки
Монтефьоріно (Модена), після того, як з’явилися «нові» слова, ймовірного
авторства Енцо Бьяджі. Саме ця версія і стала всесвітньо відомою на Фестивалі в
Празі в 1947.
З того часу ця пісня стала
символом спротиву, лівого, національно-визвольного руху, зокрема під час подій
1967 в Парижі, радикальних рухів в Латинський Америці та Південній Європі вона
широко використовувалася пропагандою повстанців. Втім, сама пісня - як текст, як настрій - такого пафосу
не несе, а має цілком традиційний, характерний для народних пісень ліричний і
романтичний настрій.
«Bella, ciao!»
Una mattina mi sono
svegliato,
o bella, ciao! bella, ciao!
bella, ciao, ciao, ciao!
Una mattina mi sono
svegliato,
e ho trovato l'invasor.
O partigiano, portami via,
o bella, ciao! bella, ciao!
bella, ciao, ciao, ciao!
O partigiano, portami via,
ché mi sento di morir.
E se io muoio da partigiano,
o bella, ciao! bella, ciao!
bella, ciao, ciao, ciao!
E se io muoio da partigiano,
tu mi devi seppellir.
E seppellire lassù in
montagna,
o bella, ciao! bella, ciao!
bella, ciao, ciao, ciao!
E seppellire lassù in
montagna,
sotto l'ombra di un bel
fior.
Tutte le genti che
passeranno,
o bella, ciao! bella, ciao!
bella, ciao, ciao, ciao!
Tutte le genti che
passeranno,
Mi diranno «Che bel fior!»
«È questo il fiore del
partigiano»,
o bella, ciao! bella, ciao! bella,
ciao, ciao, ciao!
«È questo il fiore del
partigiano,
morto per la libertà!»
«Лишайся, мила!»
Одного ранку розплющив очі
О бела чао, бела чао, бела
чао, чао, чао!
Сьогодні зранку розплющив
очі –
Побачив ворога навкіл.
Один є шлях мій – до партизанів.
О бела чао, бела чао, бела
чао, чао, чао!
Єдиний шлях мій – до
партизанів,
Чекаю на смертельний бій.
Якщо загину я в партизанах,
О бела чао, бела чао, бела
чао, чао, чао!
Якщо загину я в партизанах,
Тож поховайте ви мене.
Зробить могилу високо в
горах,
О бела чао, бела чао, бела
чао, чао, чао!
Зробить могилу високо в
горах,
Під тінню гарних квіточок.
Прийде людина, побачить
квітку,
О бела чао, бела чао, бела
чао, чао, чао!
Прийде людина, побачить
квітку,
Змилується з її краси:
«Це партизанська червона
квітка»,
О бела чао, бела чао, бела
чао, чао, чао!
«Це партизанська червона
квітка,
На честь загиблого бійця».
Немає коментарів:
Дописати коментар