Sándor Petőfi. Поезії.

SZABADSÁG, SZERELEM!

Szabadság, szerelem!

E kettő kell nekem.

Szerelmemért föláldozom

Az életet,

Szabadságért föláldozom

Szerelmemet.

любов і Свобода!

Свобода й кохання!

Єдині жадання.

Я за любов пожертвую

Своє життя,

Але любов свою віддам

За волі відчуття!

Pest, 1847. január 1.

S. K. EMLÉKKÖNYVÉBE

Vén épület már a világ,

Le, alacsonyra sűlyedett.

Ha egyenest jársz: beütöd

A gerendában fejedet.

Hajolj meg, ha a fejtörő

Gerenda ellenedre van...

Én inkább betöröm fejem,

Semhogy meghajtsam derekam!

До альбому S. K.

На дім старий наш схожий світ,

Де крокви низько провисають.

Занадто вільно йти не слід,

Розіб’ють голову уламки.

Вклонись, тоді старе сміття

Не зможе голову пробити...

Та краще лоб розіб’ю я,

Ніж вічно вклоненим ходити!

Borjád, 1845. szeptember 26. - október 7. között

APÁM MESTERSÉGE S AZ ENYÉM

Mindig biztattál, jó apám:

Kövessem mesterségedet,

Mondtad, hogy mészáros legyek...

Fiad azonban író lett.

Te a taglóval ökröt ütsz,

Tollammal én embert ütök -

Egyébiránt ez egyre megy,

Különböző csak a nevök.

Моє і батька ремесло

Хотів ти, добрий батько мій,

Щоб я від справи не ховався,

І став, як ти, щоб м'ясником…

А я в поезію подався.

Ти б'єш сокирою теля,

Я жалю кінчиком пера –

Але ж робота в нас одна,

Лиш маєм різні імена

Pest, 1845. január