романтизм, це
коли в 1996 тебе намагаються пограбувати пара лівійських авантюристів-безхатченків,
а за двадцять п’ять років ти про це згадуєш мало як не про кохання…
Лейла
цієї найдовшої
зимової ночі,
коли я танцював
один в темряві,
я нарешті згадав
твої темно-оливкові пальці,
що ти їх ховала в
кишенях мого пальта
від глевкого
римського туману,
і срібну рибку кривого
ножа твого брата,
що виблиснув на
мості Ангелів,
як він обійняв
мене, коли ти втекла, сміючись,
і ми пішли до
кантіни –
пити солодке вино
забуття…
Немає коментарів:
Дописати коментар