Кого можна вважати експертом? Спроба дати формальне визначення

Ми почали воювати словами. Своїми і чужими, думками і коментарями. Ми шукаємо слова і боїмося його. Розрізнення слова, думки, інформації стало такою ж зброєю, як і саме слово.

У складні моменти суспільних трансформацій, особливо в періоди криз, суспільство потребує того, щоб почути авторитетні думки і різні точки зору з важливих питань. Відповідно, кількість людей, що бажають висловитися, також зростає. Усі точки зору можуть бути висловлені, але не всі бувають почуті. Щоб бути почутим, багато хто використовує простий шлях: позиціонує себе в якості «експертів» - поняття настільки ж поширеного, наскільки і розмитого в сучасних медіа.

Між тим, це поняття цілком конкретне. Не так важко визначити хто перед нами - експерт чи демагог, фахівець, що представляє обґрунтовану думку з конкретного питання, чи маніпулятор.

Існують три прості ознаки, що відрізняють експерта. По-перше, експерт повинен ґрунтуватися на наборі достовірних даних. Можливо, хоча і необов'язково, унікальних, але у будь-якому разі – верифікованих. Розмова без фактів - розмова безпредметна за визначенням.

По-друге, експерт повинен мати у своєму розпорядженні коректний інструментарій для обробки цих даних. Як правило - цей інструментарій статистичний. У багатьох випадках первинні факти, наприклад, дані спостережень, вимірів, опитувань, є хаотичним нагромадженням цифр. Спеціальний математичний інструментарій потрібний, щоб виділити в цьому масиві базові тенденції. Тобто експерт повинен мати розвинене вміння обробки первинних даних і отримання результатів.

По-третє, необхідним атрибутом експерта є володіння методологією інтерпретації результатів обробки даних. Тут важливо пам'ятати, що в деяких випадках, наприклад в соціальних науках, самі по собі дані не є «фактом». Навіть будучи статистично обробленими, вони вимагають коректної інтерпретації, щоб отримати доказову силу факту. Інтерпретація ґрунтується на глибокому розумінні складних, взаємозв'язаних системних процесів, вимагає розуміння результатів в контексті того, що відбувається. Власне тому не буває «універсальних» експертів, більшість працює строго у рамках своєї компетенції, інакше достовірність їх висновків істотно знижується. Тобто, експерт повинен вміти робити висновки з отриманої інформації.

Якщо коментатор, що заявляє себе експертом, не має хоча б однієї з перерахованих ознак, то, швидше за все, перед нами хтось інший: політик-демагог, артист розмовного жанру, маніпулятор, пропагандист або просто пихатий графоман. І до його думки слід відноситися з відповідним розумінням.

Говорячи про публічних експертів, слід, мабуть, додати ще одну, четверту ознаку: вміння доступно викладати свої висновки. Але це та ознака, яка є загальною для усіх категорій.

Поза сумнівом, якщо виходити з перерахованих ознак, експертна думка завжди має бути спрямована на формування певних висновків. Ці висновки можуть бути двох типів. По-перше, вони можуть бути спрямовані на коректний опис ситуації. Цей тип висновків характерний для кризових експертів, завданням яких є в першу чергу точний і функціональний опис ситуації, а не розуміння процесів, що відбуваються.

По-друге, висновки експертів можуть мати прогностичну силу, тобто бути спрямовані на оцінки розвитку ситуації. І тут є важлива особливість, яку слід зазначити. Прогнози можуть розрізнятися точністю, тобто помилкою прогнозування параметрів оцінюваної системи, відносно окремих реальних значень. Ця характеристика хвилює в основному вчених. На практиці важливіша успішність прогнозу, тобто те, наскільки реально зафіксовані параметри досліджуваної системи потрапили в прогнозований інтервал. Саме інтервальні оцінки визначає прогноз, і саме виходячи з набору прогнозованих значень, ми вибудовуємо стратегії майбутньої поведінки. Але, крім того, важлива і «корисність» прогнозу, тобто те, наскільки він відповідає вимогам користувача, і наскільки результати прогнозу можуть бути реалізовані на практиці. Баланс точності, успішності і корисності прогнозу визначає рівень експерта.

У сучасному інформаційному світі, з його складним переплетенням традиційних і соціальних медіа, майже неможливо бути неінформованим. Проте для того, щоб зберігати стійкість по відношенню до неминучих деформацій інформаційного поля, наприклад, до пропаганди і маніпуляцій, слід бути відповідальним і тверезо відноситися до джерел інформації. Пророки і шахраї сьогодні вживають одні і ті ж слова. Але цілі їх і методи цілковито відрізняються, що дає нам надію не бути обдуреними.

(текст старий, але знову актуальний. з газети "День": http://www.day.kiev.ua/uk/blog/suspilstvo/yak-rozriznyati-slova)