Code of Ethics in Disaster Studies. Нотатки щодо професійної етики вченого в галузі вивчення надзвичайних ситуацій і ризиків

Преамбула

Будь-який вчений у своїй діяльності рано чи пізно стикається з проблемами етичного характеру. Нам, мабуть, дещо простіше - наша робота пов'язана з дослідженнями надзвичайних ситуацій і ризиків, а тут проблеми моралі значно ближчі. Щодня у світі відбувається як мінімум одна серйозна катастрофа, внаслідок якої гинуть до 100 людей, близько 250000 осіб зазнають втрат і збитків, що вимірюються десятками мільйонів доларів. Треба просто пам’ятати: щогодини катастрофи забирають життя чотирьох людей...

У світі, що змінюється, вразливість суспільства, інфраструктури і екосистем зростає, зростаючі ризики вимагають особливої відповідальності як від осіб, що приймають рішення, так і від експертного співтовариства. Ми працюємо, по суті, з формалізованими параметрами людського страждання, і таким чином, наша робота має цілком очевидний етичний вимір.

Ухвалення відповідальних рішень і особлива роль вченого у сучасному світі вимагають осмисленого відношення до етичної компоненти роботи. Останніми роками робляться спроби сформулювати деякі загальні положення наукової етики. І якщо для областей, пов'язаних із судовою медициною і експертизою все є більш-менш зрозумілим, то в інших галузях доки єдиного «етичного кодексу» не існує. При цьому, громадська дискусія дозволила виділити кілька загальних моментів.

Загальні положення

По-перше, вчений служить істині. Будь-яке співтовариство учених - чи то академія, університет, або лабораторія - суть добровільне об'єднання однодумців для пошуку істини. Шляхом копіткого систематичного накопичення і збереження знань. Тому самовіддане прагнення істини - необхідна властивість вченого, його іманентна суть.

Ні привілеї, ні ієрархії, ні посади, наскільки корисними вони б не здавалися для досягнення цілі, не повинні підміняти мету - істину і знання.

Слід бути зосередженими на точності знання. До усього іншого можна і треба відноситися з гумором. Ілюзія власної винятковості і абсолютної влади, що частенько виникає на ґрунті зайняття наукою, руйнує особистість вченого, але легко долається звичайною самоіронією і повагою до знання.

По-друге, пошук істини вимагає інтелектуальної чесності - кожну думку треба додумувати до кінця. Пошук істини потребує свободи, а тому наука не визнає рамок і авторитетів. Зокрема, ми не маємо права прикривати власні недоробки посиланнями на чужі авторитети, склеювати недогризки своїх недодуманих думок чужими висновками, ховатися від відповідальності за звучними іменами.

Серед іншого це означає, що абсолютних авторитетів в науці не існує, а рамки дослідження може визначити лише істина, лише вся наука в цілому. Хочеш залишитися ученим - відмовся від абсолютизації окремої точки зору, від тиску авторитету.

Проте, науковий результат майже ніколи не буває особистим досягненням. Майже кожне відкриття, нова теорія або розробка є результатом довгострокових колективних зусиль. І оцінити їх можуть тільки в співтоваристві рівних. Тому повага до праці колег і учителів повинна стати визначальним мотивом щоденної діяльності вченого.

Це означає неможливість не лише плагіату, але і прихованого цитування, або запозичення результатів. Це та повага, що є ознакою відповідальності.

Відповідальність завжди є дитям свободи. Тільки після отримання свободи наукової творчості приходить розуміння відповідальності за отриманий результат.

Тому справжній вчений – це відповідальний вчений: він не підробляє результати, не відкидає факти, що суперечать первинній гіпотезі (перевіряє як верифікаційні, так і містифікаційні критерії), уникає висновків, не підтверджених прямими результатами експериментів, чітко пам'ятає про обмеження свого методу.

Загальний характер знання не визначає універсальності методів, і не дає вченому права нехтувати методологією.

Висновки є важливою частиною нашої роботи. Вчений нехтує собою заради пошуку істини, але він - служить людям, тому що істина – це потреба людства.

Деяка абстрактна «істина» цілком може виявитися недосяжною, але осягнути себе людство може тільки шляхом пізнання. Тому керівним принципом при формулюванні наукових висновків повинні стати любов і повага до людей, гуманність і соціальна відповідальність.

Страждання і біль - не порожні слова для вченого, бо ми можемо вплинути на це. Антигуманні або не-гуманні рішення - не є рішеннями.

Наприклад, абсолютно зрозуміло, що ніякі дослідження катастроф, навіть найточніші прогнози, не зменшать загальної кількості страждань у світі, але ми можемо допомогти тим, хто страждає. Проводячи дослідження, ми пам'ятаємо, що наша головна мета - допомогти врятувати життя людей.

У цьому сенсі, наша діяльність - це не лише робота, але і служіння.

Сучасна наука може вирішити майже будь-яке завдання, але чи готові ми прийняти відповідь на свої питання? Іноді ситуація ще цікавіша: ми генеруємо відповіді швидше, ніж готові сформулювати виразні запитання – «науковий ринок» формує попит створюючи випереджувальну пропозицію. Хто і на яких підставах зможе зробити вибір в такий ситуації?

Ніхто не зобов'язаний довіряти політикам, їх здатність перетворити благо в інструмент зла багаторазово підтверджена. Ми повинні допомогти політикам правильно використати наші результати. Це означає, що ми не можемо бути циніками. Ми самі повинні стати політиками - прийти до людей, допомогти сформулювати питання, допомогти прийняти відповіді, допомогти поставити під контроль технології, що викликають сумніви.

Заключні зауваження

Можливості сучасної науки досить великі. Іноді вони викликають захват, іноді страх, іноді - відразу. Тому що вони примушують нас робити вибір, найчастіше - вибір моральний. Суспільству найпростіше перекласти відповідальність за цей вибір на вченого або політика. Вченому або політику найпростіше від цієї відповідальності втекти. Але проблема вибору від цього не зникне, а вчений не перестане бути членом суспільства, бути людиною.

Пам’ятати про свій моральний обов’язок перед суспільством - це і означає бути вченим у сучасному світі. Це одночасно означає - бути людиною серед людей.

Ethical Challenges in Disaster Studies: following the discussion on session NH9.8 of EGU-2014

Fearful disaster dynamics that we observe in the last decade, are creating new problems for society. At the same time a multi-level and complex structure of social relations is developing rapidly. It required to be accounted in different fields of disaster study: risk analysis and forecast, preparedness practices, public awareness, disaster response and general emergency management.

In this context IAPG-related activity, and especially session NH9.8 of EGU-2014 is an essential effort to propose an answer to modern challenges in disaster studies. Anyway the session organized by IAPG was attempted to articulate existing challenges during open scientific discussion.

What from viewpoint of risk and disaster analyst was crystallized in discussions on NH9.8 session?

Major part of risk analysts declared new nature of modern risks [1]. We faced coherent or systemic risks, realization of which leads to domino effect [2, 3], unexpected growing of losses and fatalities [4]. This type of risks originated by complicated nature of heterogeneous environment, close interconnection of engineering networks, and changing structure of society. Formal basis for analysis of this type of risks is developed during last 5-7 years [5]. But issues of social fairness, ethics, and education require further development.

Ethic challenge in disaster studies could and should be analyzed in the context of ethics of our forecasts. There are two aspects of this problem. First, as it was perfectly demonstrated in presentation of Prof. Stefano Tinti [6], our forecasts should be balanced from viewpoint of accurateness/correctness, successfulness/efficiency, and usefulness.

But also our forecasts should be robust toward different scenarios [5]. Requirement of robustness is based on rejection of deterministic models of security management, which is usually discriminating. So the robustness of forecasts in some sense is the “humanizing tool” for emergency management.

Our studies - from trend calculation to prospecting analysis - should meet peoples needs and to produce ethical forecasts – responsible, correct and useful. In this context basement of our studies should be correct and comprehensive. For example, in disaster studies we should base on correct paradigm of sustainability, to analyze multi-component security concept. This concept includes few interrelated components, describing hazards, natural environment, society and resources as the whole system:

§         availability of life resources (existing and distribution of systemic resources, production and re-production of resources needed to population safety support, policy issues, education and economy),

§         accessibility of resources (accessibility of different types of resources, including survival and rescue facilities, income distribution, infrastructure state, political security),

§         vulnerability of resources, connected with direct extremes frequency/probability (multi-scale vulnerability of humans and infrastructure toward extremes),

§         and utilization of resources consumed (issues of life style, culture, education, market features, etc.).

Efficient research development in this area requires continuing education and expert discussions on multilevel flexible basis.

Expert networking is also extremely necessary for public awareness increasing. And taking into account expanding gap between increasing number of high educated people and decreasing of scientific education, as it was noted by Prof. Marone [7], we need use media – both social and traditional as the important tool of education and awareness [8].

And as the conclusion: discussion demonstrates that role of IAPG is increasing in emergency management as the tool of awareness increasing, losses reduction and society self-organization toward changing nature of challenges.

Besides, it might be noted that the both tasks of nature management and complex security management are not the “zero-sum games”. And number of “players” in these “games” is always more than we usually considering. Set of “players” should include also “nature” and additional uncertain “factor of future” – something we don’t know and can’t predict about the system. In this case our planning will be ethical and responsible toward nature and future.

I would like to express my great thanks to Silvia Peppeloni, Giuseppe di Capua, Eduardo Marone and Joe Gill for brilliance organizing of our NH9.8 "Geoethics: Ethical Challenges In Communication, Geoeducation And Management of Natural Hazards" session in EGU-2014. I also sincere gratitude to all participants for fruitful discussions and perfect executing of the meeting.

References

1. Marti K, Ermoliev Y, Makowski M. Coping with Uncertainty: Robust Solutions. Springer-Verlag, Heidelberg, Germany, Lecture Notes in Economics and Mathematical Systems, Volume 633/2010, 2010, 286 p.
2. Oboni F. and Oboni C. Ethics and transparent risk communication start with proper risk assessment methodologies // Geophysical Research Abstracts, Vol. 16, EGU2014-1655, 2014, EGU General Assembly 2014, http://meetingorganizer.copernicus.org/EGU2014/EGU2014-1655.pdf
3. Kostyuchenko Yuriy V., Kopachevsky I., Zlateva P., Stoyka Yu., and Akymenko P. Role of systemic risk in regional ecological long-term threats analysis // in: Sustainable Civil Infrastructures – Hazards, Risk, Uncertainty, Phoon, K. K., Beer, M., Quek, S. T. & Pang, S. D. (editors), Research Publishing, Singapore, - 2012, p.551 – 556, ISBN: 978-981-07-2219-7:: doi:10.3850/978-981-07-2219-7 P226
4. Kostyuchenko Yu., Movchan D. Risk perception as the quantitative parameter of ethics and responsibility in disaster study // Geophysical Research Abstracts, Vol. 16, EGU2014-831, 2014, EGU General Assembly 2014, http://meetingorganizer.copernicus.org/EGU2014/EGU2014-831.pdf
5. Robust Management of Heterogeneous Systems under Uncertainties. Y Ermoliev, M Makowski, K Marti (eds), Springer, Heidelberg, Germany, Lecture Notes in Economics and Mathematical Systems, Vol. 658/2012, 2012, XXIII, 378 p., ISBN 978-3-642-22883-4
6. Tinti S. Ethical issues in forecasting of natural hazards // Geophysical Research Abstracts, Vol. 16, EGU2014-16474, 2014, EGU General Assembly 2014, http://meetingorganizer.copernicus.org/EGU2014/EGU2014-16474.pdf
7. Marone E., Camargo R., and Salcedo Castro J. Marine Extremes and Natural Hazards: when the key is variability // Geophysical Research Abstracts, Vol. 16, EGU2014-2590, 2014, EGU General Assembly 2014, http://meetingorganizer.copernicus.org/EGU2014/EGU2014-2590.pdf
8. Rapisardi E., Di Franco S. Open Geosciences Knowledge: foster Information Preparedness in a Disaster Resilience Perspective // Geophysical Research Abstracts, Vol. 16, EGU2014-11304, 2014, EGU General Assembly 2014, http://meetingorganizer.copernicus.org/EGU2014/EGU2014-11304.pdf

Photo courtesy Max Yuschenko, CASRE, 2012; and Giuseppe di Capua, IAPG, 2014.