І дещо про статистику, або чому Ахіллес не наздожене черепаху

Дивовижна справа - майже кожного року керівництво відомства, покликаного боротися з наслідками надзвичайних ситуацій, переможно рапортує про те, що кількість екстремальних випадків помітно зменшилася, а об'єми втрат істотно знизилися.

Проте, час від часу, випрошуючи чергову прибавку фінансування або розширення повноважень, ті ж люди з жахом помічають багатократне збільшення кількості і інтенсивності катастроф.

Де ж правда? Згідно з багаторічними переможними звітами, ми неухильно наближаємося до повної перемоги над стихією. Кількість надзвичайних ситуацій зменшується на 10-20% щорічно. Проте тут же вище керівництво повідомляє про двократне підвищення кількості катастроф за підсумками багаторічного періоду. Чому ж ніяк не настає рай земний, чому наш Ахіллес ніяк не наздожене свою черепаху? Можливо, ми не так рахуємо?

Свого часу професор кафедри прикладної економіки, кафедри теорії і техніки статистики і економічної статистики МДУ, член Ради науково-технічної експертизи, заступник голови Держплану СРСР академік АН СРСР С.Г. Струмилін на питання про те, чому він так безцеремонно фальсифікує статистичні показники, відповів: «Краще стояти за високі темпи економічного зростання соціалістичної економіки, чим сидіти за низькі».

При цьому слід зазначити, що методи коригування статистичних показників, що використовувалися в ті роки, були системні. Коригувалися усі показники, по всіх регіонах і галузях. Виявити спотворення було вкрай складно, знайти коректні показники - практично неможливо. Згідно із звітами, темпи зростання збільшувалися, світле майбутнє наближалося, але все закінчилося колапсом. Не можна обдурити математику…

На жаль, або на щастя, але разом з глибокою математичною підготовкою, досвід корекції статистичних показників істотно втрачено нинішніми укладачами галузевих звітів.

Корекція має бути системною, інакше вона втрачає сенс. Наприклад, який сенс зменшувати обсяги збитків в звіті ДСНС, якщо це можна подивитися на сайтах місцевих адміністрацій, або, наприклад, занижувати кількість харчових отруєнь і епідемій, якщо цей показник може бути перевірений за лікарняною статистикою?

Втім, сучасна ситуація ще гірша - високотехнологічні засоби збору і обробки даних не залишають місця для істотних маніпуляцій. Супутникові спостереження Землі дозволяють оперативно перевірити інформацію ЗМІ і оцінити масштаби катастроф. Існуючі методики не лише дозволяють проводити моніторинг, але і оцінювати збитки, прогнозувати ризики, управляти безпекою. У мене погані новини для ДСНС: рівень вашої компетентності не дозволяє обдурити ні супутник, ні математику. Поки що це не вдавалося нікому.

Тому давайте спробуємо не суперечити звітам інших відомств, даним незалежних спостережень, самим собі, а головне - здоровому глузду. Саме відносна різниця зафіксованих випадків за різними даними і визначає достовірність статистики.

І останнє. Оцінювати розподіли екстремальних подій за допомогою середніх показників - неефективно. Тому вони і екстремальні, що не підкоряються середнім законам. Зниження середньої температури по лікарні може і не означати, що лихоманка відступає. Можливо, просто наповнюваність моргу підвищилася? Говорячи про зниження середньої кількості потерпілих, слід мати на увазі, що кількість потерпілих в окремих катастрофах при цьому росте нелінійно. І саме це свідчить про нашу вразливість, про нашу непідготовленість і слабкість системи управління безпекою.

Втім, ретельно обговорювати необроблену статистику недоцільно, практика показує, що більшість показників можуть істотно змінитися. Дочекаємося публікації річного звіту - поговоримо предметно…